Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Реферативна база даних (34) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Білінський П$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 28 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Білінський П. І. Концепція малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу діафізарних переломів кісток гомілки [Електронний ресурс] / П. І. Білінський, В. П. Чаплинський, В. А. Андрейчин // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2013. - № 3. - С. 88-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2013_3_21 | |||
| 2. | 
Білінський П. І. Особливості малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу переломів шийки стегнової кістки [Електронний ресурс] / П. І. Білінський, В. А. Андрейчин, В. І. Чужак // Травма. - 2014. - Т. 15, № 1. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2014_15_1_9 Проведений аналіз 37 випадків незадовільного застосування традиційних фіксаторів при переломах шийки стегнової кістки (ПШСК). Вивчались фактори, які впливають на результат лікування цих пошкоджень. На основі системного підходу розроблений пристрій для остеосинтезу переломів проксимального відділу стегна (ПОППВС, пат. України № 22283). Він забезпечує самокомпресуючий і деротаційний ефекти, не завдає фрагментам додаткової травми. Запропоновані методики застосування ПОППВС при псевдоартрозах і ПШСК. Із позитивним результатом проліковані 154 пацієнти. | |||
| 3. | 
Андрейчин В. А. Причини розладів загоєння діафізарних переломів. Сучасні аспекти стабільно-функціонального та інтрамедулярного остеосинтезу [Електронний ресурс] / В. А. Андрейчин, П. І. Білінський, І. Д. Непорадний // Шпитальна хірургія. - 2012. - № 2. - С. 93-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2012_2_24 | |||
| 4. |
Білінський П. І. Проблемні аспекти сучасного накісткового остеосинтезу [Електронний ресурс] / П. І. Білінський, В. О. Черноусов, С. Л. Вихров, Е. О. Шишко // Травма. - 2014. - Т. 15, № 2. - С. 130-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2014_15_2_31 Наведено аналіз 33 випадків ускладнень і незадовільних результатів застосування LCP-пластин. Вони створені на основі сучасної технології, досить складні в застосуванні, вимагають дотримання багатьох деталей, наявності допоміжних засобів. З позиції системного підходу проаналізований вплив на процес зрощення об'єктивних і суб'єктивних факторів, обумовлених у просторовому й часовому вимірі. На основі цього вироблені профілактичні заходи для запобігання можливим ускладненням. Нова технологія АО вимагає суворих показань до остеосинтезу, наявності в лікаря певного досвіду, належного матеріального забезпечення. В іншому випадку шкода від її використання може бути значно більша від користі, що може принести ця багатообіцяюча сучасна технологія. | |||
| 5. |
Андрейчин В. А. Системний аналіз оперативного методу лікування діафізарних переломів і фактори впливу на репаративну регенерацію [Електронний ресурс] / В. А. Андрейчин, П. І. Білінський // Травма. - 2014. - Т. 15, № 6. - С. 59-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2014_15_6_11 Проаналізовано сучасний стан оперативного методу лікування діафізарних переломів і визначені фактори впливу на репаративну регенерацію. Виділено доопераційні, операційні і післяопераційні фактори впливу на репаративну регенерацію та проведено концептуальний аналіз її розладів. | |||
| 6. |
Строгуш О.М. Мультимодальне знеболювання бойової травми [Електронний ресурс] / О.М. Строгуш, П.І. Білінський // Травма. - 2015. - Т. 16, № 1. - С. 5-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2015_16_1_3 Надання невідкладної медичної допомоги в умовах бойових дій передбачає й ефективне знеболювання пораненого. Біль, обумовлений бойовою травмою, за патофізіологією є запальним та невропатичним. Гіпералгезія після травми може бути результатом сенситизації нервової системи, зумовленої травмою та хірургічною ноцицепцією (гіпералгезія, індукована ноцицепцією), або наслідком дії анестетиків і анальгетиків, що використовуються для лікування (гіпералгезія, індукована медикаментами). Анальгетики та анестетики, що виступають антагоністами різних рівнів каскаду динорфін-k-рецептор-глутамат/NMDA-рецептор та ЦОГ-системи або посилюють низхідні інгібіторні антиноцицептивні шляхи, мають антигіпералгетичні властивості. До цієї групи препаратів відносять кетамін, бупренорфін, нестероїдні протизапальні засоби, селективні інгібітори ЦОГ-2, парацетамол, <$E alpha 2>-адреноагоністи (клонідин), нефопам, антидепресанти, антагоністи <$E alpha 2 beta>-кальцієвих каналів (габапентин, прегабалін). Сучасною концепцією лікування болю є мультимодальна аналгезія. Мультимодальна аналгезія - це використання кількох препаратів або методик, що вибірково впливають на різні фізіологічні процеси, які беруть участь у ноцицепції. Комбінація антиноцицептивних і антигіпералгетичних препаратів може забезпечити адитивний або синергічний ефекти в лікуванні болю. Серед методик мультимодальної аналгезії віддають перевагу нейроаксіальній блокаді місцевим анестетиком у поєднанні з бупренорфіном, клонідином, нестероїдними протизапальними засобами, парацетамолом, антагоністами <$E alpha 2 beta>-кальцієвих каналів у режимі "за годинником". | |||
| 7. |
Білінський П. І. Тенденції сучасного накісткового остеосинтезу дистального відділу стегнової кістки [Електронний ресурс] / П. І. Білінський, В. А. Андрейчин // Травма. - 2016. - Т. 17, № 2. - С. 36-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2016_17_2_8 Переломи дистального відділу стегнової кістки (СК) складні у лікуванні, особливо в літніх людей. Сучасні високотехнологічні фіксатори, зокрема LCP-пластини, за цих переломів забезпечують добрий результат у разі суворого дотримання методики застосування. Наведено аналіз 22-х випадків ускладнень і незадовільних результатів застосування LCP-пластин у випадку зазначених переломів. Виявлено, що результат лікування переломів LCP-пластиною залежить від якості попередньо проведеної репозиції відламків. У разі поганого контакту уламків, їх блокування, відсутності мікрорухливості уламків консолідація неможлива. Особливо важливою є анатомічна репозиція за поперечних, косих внутрішньосуглобових переломів. Її відсутність у разі останніх, як правило, закінчується розвитком деформуючого артрозу. Помилки лікаря у виборі фіксатора і його установці можуть бути причинами невдач у післяопераційному періоді. Засоби для малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу прості в користуванні. У 34-х випадках за переломів нижньої третини СК остеосинтез проводився за допомогою пристрою для фіксації кісткових відламків (патент України № 17502). Після репозиції фрагменти фіксуються 2 - 3-ма кортикальними гвинтами. Пристрій забезпечує стабільний остеосинтез косих переломів нижньої третини стегнової кістки у разі застосування пластини на 8 - 10 отворів. Дрібні уламки підводяться до материнського ложа. Репозиційний остеосинтез завдає мінімальну травму уламків, створює умови для їх первинного зрощення. У разі осколкових переломів дистального відділу СК, надчерезвиросткових переломів остеосинтез у 58-ми пацієнтів проводився пристроєм для остеосинтезу СК (патент України № 92097). Пристрій певною мірою подібний до DHS-фіксатора, проте його конструкція значно простіша, напрямна набагато коротша, компресійний стрижень має на робочому кінці свердло і мітчик, що полегшує процес накладання пристрою, не завдає фрагментам додаткової травми. | |||
| 8. |
Білінський П. І. До питання лікування переломів променевої кістки в типовому місці [Електронний ресурс] / П. І. Білінський, О. В. Дроботун, Д. І. Паламар, О. А. Тихонов, Д. В. Кравченя // Травма. - 2016. - Т. 17, № 6. - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2016_17_6_5 Проаналізовано сучасний стан застосування консервативного й оперативного методів лікування переломів променевої кістки в типовому місці. Розглянуто роль репозиції, консервативних і оперативних методів лікування цих переломів. Наведено цікавий випадок комплексного оперативного лікування перелому Бартона. | |||
| 9. |
Білінський П. І. Малоконтактний багатоплощинний остеосинтез діафізарних переломів кісток гомілки [Електронний ресурс] / П. І. Білінський // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковльчука. - 2015. - № 3. - С. 54-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2015_3_16 На основі системного підходу, концептуального обгрунтування, теоретичних методів математичного та комп'ютерного моделювання розроблено нову методику малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу діафізарних переломів кісток гомілки та засіб для її реалізації. Проведено порівняльне дослідження фіксуючих можливостей розробленого фіксатора та повноконтактної пластини за допомогою методу скінченних елементів. Досліджено напружено-деформаційний стан системи фіксатор - кістка різних способів фіксації переломів кісток гомілки. Одержано теоретичні дані про величину мікрорухомості відламків, залежно від характеру лінії перелому, величини прикладеної сили, конструктивних особливостей фіксатора. Вивчено стан напруження пластин, його залежність від конструкції фіксатора, особливостей перелому, величини навантаження. Досліджено значення репозиційної стабілізації фрагментів гвинтами косих і скалкових переломів кісток гомілки на жорсткість фіксації, мікрорухомість відламків, напруження елементів конструкції фіксаторів, кісткових фрагментів. Побудовано концепцію малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу діафізарних переломів кісток гомілки, опрацьовано методику її реалізації . На основі цієї концепції, даних теоретичного дослідження величини мікрорухомості відламків, напруження елементів конструкції фіксаторів, кісткових фрагментів залежно від характеру лінії перелому розроблено нові методики хірургічного лікування переломів кісток гомілки оригінальним фіксатором. Прооперовано та проведено аналіз результатів лікування 90-та пацієнтів із різноманітними діафізарними переломами кісток гомілки.На основе системного подхода, концептуального обоснования, теоретических методов математического и компьютерного моделирования разработана новая методика малоконтактного многоплоскостного остеосинтеза диафизарных переломов костей голени и средство для ее реализации. Проведено сравнительное исследование фиксирующих возможностей разработанного фиксатора и полноконтактной пластины с помощью метода конечных элементов. Исследовано напряженно-деформационное состояние системы фиксатор - кость различных способов фиксации переломов костей голени. Получены теоретические данные о величине микроподвижности обломков в зависимости от характера линии перелома, величины приложенной силы, конструктивных особенностей фиксатора. Изучено состояние напряжения пластин, его зависимость от конструкции фиксатора, особенностей перелома, величины нагрузки. Исследовано значение репозиционной стабилизации фрагментов винтами косых и оскольчатых переломов костей голени на жесткость фиксации, микропожвижность обломков, напряжение элементов конструкции фиксаторов, костных фрагментов. Построена концепция малоконтактного многоплоскостного остеосинтеза диафизарных переломов костей голени, обработана методика ее реализации. На основе этой концепции, данных теоретического исследования величины микроподвижности обломков, напряжения элементов конструкции фиксаторов, костных фрагментов в зависимости от характера линии перелома разработаны новые методики хирургического лечения переломов костей голени оригинальным фиксатором. Прооперирован и проведен анализ результатов лечения 90-та пациентов с различными диафизарными переломами костей голени. | |||
| 10. |
Білінський П. І. Сучасний стан лікування перипротезних переломів стегнової кістки [Електронний ресурс] / П. І. Білінський, В. А. Андрейчин, О. В. Дроботун // Травма. - 2017. - Т. 18, № 3. - С. 106-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2017_18_3_17 Наведено аналіз літературних даних з проблеми лікування перипротезних переломів. Показано різні підходи до вирішення цієї складної проблеми. Наведено спроби уніфікованого підходу до лікування перипротезних переломів, наголошено на відсутності єдиної загальноприйнятої тактики їх лікування. | |||
| 11. | 
Білінський П. І. Можливості малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу переломів верхньої кінцівки [Електронний ресурс] / П. І. Білінський, О. В. Дроботун // Літопис травматології та ортопедії. - 2017. - № 1-2. - С. 152-153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2017_1-2_34 | |||
| 12. |
Білінський П. І. Наш досвід лікування переломів нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / П. І. Білінський, О. В. Дроботун // Літопис травматології та ортопедії. - 2017. - № 1-2. - С. 157-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2017_1-2_38 | |||
| 13. |
Білінський П. І. Малоконтактний багатоплощинний остеосинтез при перипротезних переломах стегнової кістки [Електронний ресурс] / П. І. Білінський, В. А. Андрейчин, О. В. Дроботун // Травма. - 2018. - Т. 19, № 1. - С. 87-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2018_19_1_12 Наведено аналіз проблеми лікування ускладнених перипротезних переломів. Виявлено проблемні питання фіксації відламків стегнової кістки за цих переломів. Розроблений авторами пристрій для фіксації кісткових відламків може бути методом вибору у разі перипротезних переломів стегнової кістки. Фіксатор застосовано із позитивним результатом у 140 пацієнтів. Наведено цікаві клінічні випадки. | |||
| 14. |
Дроботун О. В. До питання остеосинтезу переломів шийки стегнової кістки [Електронний ресурс] / О. В. Дроботун, П. І. Білінський, А. М. Коновал // Літопис травматології та ортопедії. - 2018. - № 1-2. - С. 232-233. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2018_1-2_50 | |||
| 15. |
Білінський П. І. Малоконтактний багатоплощинний остеосинтез відламків і псевдоартрозів шийки стегнової кістки [Електронний ресурс] / П. І. Білінський, А. М. Коновал, В. А. Андрейчин, О. В. Дроботун // Травма. - 2018. - Т. 19, № 2. - С. 24-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2018_19_2_6 Проведений аналіз 42 випадків незадовільного остеосинтезу різними фіксаторами при переломах шийки стегнової кістки (ПШСК). Проаналізовано вплив багатьох факторів на зрощення фрагментів: якість репозиції, травматичність оперативного втручання, початок і величина навантаження. Розроблений пристрій для остеосинтезу переломів проксимального відділу стегна (ПОППВС, пат. України N 22283). Він забезпечує самокомпресуючий ефект фрагментів, мінімально травмує їх, створює умови для зрощення. Запропоновані методики застосування ПОППВС при псевдоартрозах і ПШСК. Вони із позитивним результатом застосовані в 176 пацієнтів. | |||
| 16. |
Третяк І. Б. Особливості реконструкції ушкоджень променевого нерва при повторних остеосинтезах плечової кістки [Електронний ресурс] / І. Б. Третяк, П. І. Білінський, О. О. Гацький, І. В. Коваленко // Травма. - 2018. - Т. 19, № 4. - С. 51-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2018_19_4_10 Відкриті проксимальні ушкодження променевого нерва найчастіше також виникають внаслідок ортопедичної травми. Повторний остеосинтез плечової кістки, поєднаний із ушкодженням променевого нерва, призводить до відстрочення реконструкції нерва, супроводжується значними технічними труднощами і, відповідно, призводить до погіршення результатів відновлення. Мета дослідження - оцінити ефективність реконструкції променевого нерва методом автонейропластики, визначити вплив переміщення кукс на розміри дефекту за умов одночасного повторного синтезу плечової кістки. Проведено ретроспективне дослідження результатів поєднаного нейрохірургічного та ортопедичного лікування 16 пацієнтів віком в середньому 34,5 року. Середній термін від моменту одержання поєднаної нервово-кісткової травми становив 4,8 місяця. 16 пацієнтам був проведений повторний синтез неконсолідованого перелому плечової кістки із використанням авторської техніки малоконтактного багатоплощинного остесинтезу за П. І. Білінським у середній термін від первинного остеосинтезу 3,9 місяця. У 16 пацієнтів ушкодження променевого нерва супроводжувалось наявністю критичного дефекту між куксами (більше 10 см), а його реконструкція полягала в виконанні пластики автологічними трансплантатами на медіальній поверхні плеча із використанням мікрохірургічної техніки. Клініко-неврологічне, електрофізіологічне та рентгенологічне обстеження проводилось на 3, 9, 12 та 15-му місяці. Середній follow-up період становив 1 рік 8 місяців. Середні терміни відновлення функції дорівнювали 13 - 15 місяцям. Відновлення усього комплексу розгиначів кисті, пальців, розгинання та відведення 1-го пальця досягнуто у 8 з 16 пацієнтів (50 %). У жодного пацієнта після повторного синтезу плечової кістки не спостерігали відсутності консолідації перелому. В 11 пацієнтів у середньому терміні 11,4 місяця після повторного синтезу плечової кістки проведено видалення системи для МОС. Висновки: переміщення кукс променевого нерва на внутрішню поверхню плеча дозволило зменшити розміри дефекту променевого нерва в середньому на 2,75 см, у 4 випадках - зменшити розміри дефекту до субкритичних (менше 7 см); відновлення функції усього комплексу м'язів задньої поверхні передпліччя досягнуто лише у близько 50 % хворих. Враховуючи відсутність чіткого прогнозу та мозаїчність відновлення м'язів задньої поверхні передпліччя, вважаємо перспективним впровадження в клінічну практику методики дистальної реіннервації променевого нерва. | |||
| 17. |
Білінський П. І. Можливості фіксатора та кісткової пластики в лікуванні переломів і псевдоартрозів шийки стегнової кістки [Електронний ресурс] / П. І. Білінський, В. А. Андрейчин, В. І. Волянін, І. А. Войтичук, І. С. Дорожовець // Травма. - 2019. - Т. 20, № 2. - С. 113-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2019_20_2_17 Здійснений аналіз 46 випадків незадовільного остеосинтезу різними фіксаторами при переломах шийки стегнової кістки. Проаналізовано вплив гвинтів, традиційних і блокуючих фіксаторів на зрощення фрагментів. Запропонований пристрій для остеосинтезу переломів проксимального відділу стегна (пат. України № 22283). Фіксатор має деротаційний ефект, мінімально травмує відламки. В несприятливих випадках при псевдоартрозах у 19 пацієнтів проведена кісткова автопластика. | |||
| 18. |
Білінський П. І. Концептуальні аспекти остеосинтезу діафізарних переломів кісток гомілки [Електронний ресурс] / П. І. Білінський, Ю. П. Цюра, О. П. Стеценко, В. Р. Антонів // Травма. - 2020. - Т. 21, № 1. - С. 7-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2020_21_1_4 На основі біомеханічного системного аналізу конструкцій контактних пластин, LCP-фіксаторів, особливостей перебігу репаративної регенерації, причин виникнення ускладнень і негативних результатів розроблена концепція малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу переломів кісток гомілки. Остеосинтез проведено фіксаторами мінімального об'єму і довжини, найбільш оптимальної конструкції для конкретної лінії зламу. Відновлення несучої здатності кістки проходить за відсутності тиску пластини на кістку, при багатоплощинному проведенні фіксації гвинтів, за наявності елемента взаємодії їх із фіксатором. Це створює з фрагментами стабільну біомеханічну конструкцію "фіксатор - кістка", дозволяє програмувати величину мікрорухомості відламків, оптимізувати перебіг репаративної регенерації. Запропонований фіксатор із позитивним результатом застосований у 430 пацієнтів із різноманітними переломами кісток гомілки.На основі біомеханічного системного аналізу конструкцій контактних пластин, LCP-фіксаторів, особливостей перебігу репаративної регенерації, причин виникнення ускладнень і негативних результатів розроблена концепція малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу переломів кісток гомілки. Остеосинтез проведено фіксаторами мінімального об'єму і довжини, найбільш оптимальної конструкції для конкретної лінії зламу. Відновлення несучої здатності кістки проходить за відсутності тиску пластини на кістку, при багатоплощинному проведенні фіксації гвинтів, за наявності елемента взаємодії їх із фіксатором. Це створює з фрагментами стабільну біомеханічну конструкцію "фіксатор - кістка", дозволяє програмувати величину мікрорухомості відламків, оптимізувати перебіг репаративної регенерації. Запропонований фіксатор із позитивним результатом застосований у 430 пацієнтів із різноманітними переломами кісток гомілки. | |||
| 19. |
Білінський П. І. Концептуальне моделювання репаративної регенерації при оперативному лікуванні діафізарних переломів [Електронний ресурс] / П. І. Білінський, В. А. Андрейчин // Травма. - 2020. - Т. 21, № 1. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2020_21_1_7 Проведено концептуальне моделювання репаративної регенерації при оперативному лікуванні діафізарних переломів. Використаний системний аналіз доопераційних, операційних і післяопераційних чинників впливу на репаративну регенерацію. Перед плануванням оперативного втручання та вибором методу остеосинтезу й фіксатора повинен проводитися системний аналіз факторів, що впливають на репаративну регенерацію, відповідно до характеру перелому. Після стабілізації невправлених фрагментів створюються умови для розвитку псевдоартрозу. Досить часто процес ускладнюється поганою васкуляризацією ділянок кістки при її скелетизації або здавлюванні серкляжами. Аналіз факторів впливу на репаративну регенерацію при оперативному лікуванні переломів має велике значення щодо передбачення можливих розладів і ускладнень. Концептуальне моделювання репаративної регенерації розширює розуміння біології процесу зрощення відламків.Проведено концептуальне моделювання репаративної регенерації при оперативному лікуванні діафізарних переломів. Використаний системний аналіз доопераційних, операційних і післяопераційних чинників впливу на репаративну регенерацію. Перед плануванням оперативного втручання та вибором методу остеосинтезу й фіксатора повинен проводитися системний аналіз факторів, що впливають на репаративну регенерацію, відповідно до характеру перелому. Після стабілізації невправлених фрагментів створюються умови для розвитку псевдоартрозу. Досить часто процес ускладнюється поганою васкуляризацією ділянок кістки при її скелетизації або здавлюванні серкляжами. Аналіз факторів впливу на репаративну регенерацію при оперативному лікуванні переломів має велике значення щодо передбачення можливих розладів і ускладнень. Концептуальне моделювання репаративної регенерації розширює розуміння біології процесу зрощення відламків. | |||
| 20. |
Білінський П. І. Проблемні питання остеосинтезу переломів верхньої кінцівки [Електронний ресурс] / П. І. Білінський // Травма. - 2016. - Т. 17, № 3. - С. 14-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2016_17_3_4 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |